Я слепой, но думаю, что кому-то нужен.
Я как будто бы живой, но слегка контужен.
Я всегда сижу и жду, но мой Бог далече,
Все в мои глаза плюют, но никто не лечит.
Шум толпы утих, сменясь тишиной звенящей,
Продолжай сидеть и ждать, человек пропащий.
Остается уповать, что мой Бог вернется
И никто в сто первый раз мне не посмеется.
Сын Давидов Иисус исцелит незрячесть,
Я надеюсь, я кричу…Я уже не прячусь.
Рядом с Господом идут зрячие святые,
Вдоль дороги там и тут грешники слепые.
Комментарий автора: Стихотворение- протест: святым всегда некогда, они спешат и им нет, порою, дела до слепых бедняков, они часто увлечены своими заботами о себе самих... Вся надежда только на Господа!
Захар Зинзивер,
Германия
Божий я человек, православный. Откуда я- там меня уже нет, где я сейчас- все видят, где буду после- один Бог знает. e-mail автора:sinsiwer@rambler.ru
Прочитано 3284 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
